Відповідальність за вчинення суспільно небезпечних діянь психічно хворими.

Відповідальність за вчинення суспільно небезпечних діянь психічно хворими.

До психічно хворих, які становлять суспільну небезпеку внаслідок психічного розладу та вчинили суспільно небезпечне діяння застосовуються примусові заходи медичного характеру, так як такі особи не можуть відповідати на загальних підставах через нездатність розуміти значення своїх дій та керувати ними.

Мета примусових заходів медичного характеру – попередити вчинення нових суспільно небезпечних діянь або виправити засуджених у разі застосування до них примусових заходів медичного характеру.
          Примусові заходи медичного характеру – це заходи державного примусу у формі різних лікувально-реабілітаційних заходів, які призначаються судом у рамках кримінального процесу стосовно осіб з різними психічними розладами, що вчинили суспільно небезпечні діяння, спрямовані на лікування цих осіб і запобігання скоєнню ними нових суспільно небезпечних дій та суворе дотримання непорушності їхніх прав і законних інтересів.

Примусові заходи медичного характеру застосовуються до психічно хворих, які становлять суспільну небезпеку внаслідок психічного розладу та скоєння суспільно небезпечних дій. Заходи медичного характеру не мають каральних ознак, не вважаються судимістю та не переслідують цілі виправлення. Особа, направлена  на примусове лікування, не може бути  амністована чи помилувана, а також не можуть застосовуватися  примусові  заходи медичного характеру до особи, що вчинила суспільно небезпечні діяння у стані неосудності чи захворіла на психічну хворобу після  вчинення злочину, але до винесення вироку одужала чи її психічний стан змінився настільки, що вона перестала бути суспільно небезпечною.

 Тривалість примусового лікування залежить від особливості психічного стану особи та її небезпечності для себе й інших осіб.  Висновок судово-психіатричної експертизи про характер і тяжкість захворювання та вибір виду примусового лікування психічно хворому має для суду рекомендаційний характер, оскільки експертиза не зважає на тяжкість учиненого діяння, що є компетенцією суду.

Застосування примусових заходів медичного характеру в психіатричних закладах регламентується Законом України “Про психіатричну допомогу”.

Судовий розгляд кримінальної справи здійснюється за загальними правилами з обов`язковою участю прокурора і захисника. Судовий розгляд завершується постановленням ухвали про застосування примусових заходів медичного характеру або про відмову в їх застосуванні, та суд обирає його у відповідності до ст.94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб. Суд може застосувати примусові заходи медичного характеру у виді надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку. Надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку може бути застосоване судом стосовно особи, яка страждає на психічні розлади і вчинила суспільно небезпечне діяння, якщо особа за станом свого психічного здоров'я не потребує госпіталізації до психіатричного закладу.

У 2017 році Кельменецьким районним судом  Чернівецької області примусові заходи  медичного характеру застосовано до трьох осіб, які обвинувачувалися у вчиненні злочинів передбачених           ст.ст. 194 ч.2, ч.1 ст.129, ч.1 ст.126, ст.296 ч. 1 КК України.

                                                          Прес-секретар Кельменецького

                                                          районного суду Паламарчук Г.М.