Немає підстав вважати, що законодавець, маючи на меті належне забезпечення дитини, міг із будь-яких причин не охоплювати аліментними зобов’язаннями додаткову винагороду на період воєнного стану.

Такого висновку дійшов Касаційний цивільний суд, скасовуючи постанову апеляційного суду та залишаючи в силі ухвалу суду першої інстанції у справі №209/3260/13-ц, інформує «Закон і Бізнес».

У цій справі оскаржувалися дії державного виконавця ДВС щодо не врахування при стягненні аліментів грошового забезпечення поліцейського, пов’язане з воєнним станом.

Суд першої інстанції скаргу задовільнив. Проте апеляційний суд скасував цю ухвали, виходячи з того, що постанова КМУ від 11.11.2022 №1263, яка дозволяє стягувати аліменти з додаткової винагороди, що виплачується на період воєнного стану, поширює свою дію лише на правовідносини, які виникають із моменту набрання нею чинності, тобто із 16.11.2022.

Своєю чергою, КЦС зазначив, що п.1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні

розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою КМУ від 26.02.1993 №146, передбачено, що утримання аліментів із працівників провадиться з усіх видів заробітку й додаткової винагороди як за основною роботою, так і за роботою за сумісництвом.

Пунктом 1 постанови КМУ «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім’ям, під час дії воєнного стану» від 28.02.2022 №168 установлено, що, зокрема, поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30 тис. грн. пропорційно в розрахунку на місяць.

Водночас, КЦС наголосив, що жодним нормативно-правовим актом не визначено, що така додаткова винагорода є грошовим забезпеченням, яке не має постійного характеру.

Відповідно, аліменти мають стягуватися в частці від усіх видів доходу боржника. Тому навіть до прийняття постанови №1263 виконавець мав би враховувати всі види надходжень боржника для визначення розміру аліментів. А вказаною постановою лише підтверджено необхідність стягнення аліментів з урахуванням додаткової винагороди. Адже раніше законодавство просто не містило норми про отримання додаткової

винагороди, яка виплачується на період воєнного стану.

Отже, додаткові виплати, які нараховувалися та виплачувалися боржнику відповідно до постанови КМУ №168 до 16.11.2022 року, не є одноразовим нерегулярним видом грошового забезпечення, мали постійний характер та належали до видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб.

Закон і Бізнес